Стрітення або Громниці.

У народній уяві Стрітення – це свято зустрічі Зими з Літом. Зима колись вважалася старою бабою в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, поточеній мишами. А Літо — гарною, рум’яною дівчиною.

Після тривалої зими та тріскучих морозів з особливою радістю чекають перемоги літа над зимою. Врешті приходить Стрітення (2 лютого), і Зима, яка в народній уяві поставала старою бабою, вперше зустрічається з Літом, гарною, рум’яною дівчиною. 

Християни східного обряду відзначають Стрітення Господнє (15 лютого) як пам’ять про те, що Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження, де відбулася зустріч зі старцем Симеоном. Богослови тлумачать цю зустріч дитини Христа із Симеоном як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч даного єврейському народу Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом.

Походження свята

Але корені цього свята уходять у сиву давнину. За язичницьких часів Стрітення називалося іще як Стрічення, Стріщення, Громниці, Зимобор. Головним дійством у цей день зустрічі двох стихій було освячення вогню і води.

Освячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати.

Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір’ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву – від бурелому чи граду, а членів родини – від “злого ока” та хвороб.

Запалювали громничну свічку у таких випадках:

- коли над оселею гуляє страшна негода;

- коли виникали труднощі при пологах;

- коли у селі пожежа, або катаклізм;

- коли починалася війна;

- коли людину схопить “чорна хвороба” (епілепсія);

- як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.

Також у цей день святять воду. Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води, за повір’ями – така вода цілюща і лікує від багатьох напастей:

- лікує рани і внутрішні захворювання;

- рятує від “злого ока”, відьми, вовкулака, від “пристріту”;

- нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом;

- пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону, а господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовисько;

- окроплювали стайні та обори від відьм, щоб “не виссали з корови молока”

Кого ж перемагає Літо? 

На Стрітення припадає середина астрономічної зими, проте Літо починає потроху нагадувати про себе. До прильоту птахів ще далеко, а саме вони мають принести весну з Ірію на своїх крилах, але перші подихи теплого вітерцю починають гріти зиму. 

У народній уяві зима уявлялася власною та незалежною старою бабою. У неї були свої слуги, які допомагали їй триматися увесь цей час.

Хід боротьби

На Стрітення Зима одягає сім кожухів, а Літо з’являється у самій сорочці. І тоді вони змагаються хто кого переможе.

- Помагай Біг тобі, Зимо.

- Дай, Боже, здоров’я, – відповідає Зима. 

- Бач, Зимо, – каже Літо, – що я наробило і напрацювало – ти поїла і попила.

На Стрітення Зима лютує, бо відчуває, що слабне. Уже через місяць прийде перше літнє тепло і Весна вступить у свої законні права. Саме на Явдохи (14 березня) колись відзначали Новий Рік, а тепер зустрічають Весну, закликаючи її веснянками.

Стосовно ж погоди, то на Стрітення існує неймовірна кількість прикмет та прислів’їв, що часто суперечать одна одній. Отже:

* Якщо під вечір потеплішало, то вважалося, що літо перемогло, а тому — «Зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима».

* Якщо на Стрітення півень нап’ється води, то хлібороб набереться біди.

* Якщо на Громницю півень нап’ється водиці, то на Юрія кінь напасеться травиці.

* На Громницю маєш зими половицю.

* На Громницю ведмідь буду свою або руйнує, або заново будує.

* Якщо сонце ясне на Громницю буде, то багато снігу випаде всюди.

* Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.

* Як на Громницю з дахів ся тече, то зима довго ся приволоче.

* Як на Стрітення заметіль дорогу перемітає, то корм відмітає.

* Як на Стрітення капає зі стріхи – не буде з літа потіхи.

* Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.

* Ясний і тихий день — на хороший врожай і рійбу бджіл.

* Коли на Стрітення відлига — пропаде ще весна надовго.

* Якщо на деревах іній — вродить добре гречка й бульба.

* Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів, коли ж у полудень — зернові будуть середні, а увечері — недорід.

* На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу.

* На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.

* Як капає зі стріх, то так капатиме з очей (себто повернуться морози).

* Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.